понеділок, 21 жовтня 2019 р.

Особливості кейс- методу на уроках фізики


Кейс-метод –це метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом розв’язування конкретних задач-ситуацій.

Основна ідея кейса - продемонструвати учням широкий спектр виходів з проблемних ситуацій, схожих один на одного.

Кейс представляє собою деяку рольову систему. Під роллю розуміють сукупність вимог, що висуваються до осіб, які займають певні соціальні позиції. Способи діяльності в кейсі або даються в описі, і тоді потрібно їх осмислити, або вони повинні бути запропоновані як спосіб вирішення проблеми. Але в будь-якому випадку створення моделі практичної діяльності представляється ефективним засобом формування професійних якостей учнів.

Особливу цінність викладання фізики складають: розвиток логічного мислення, формування умінь виконувати умовиводи за індукцією

дедукцією, аналогією; оволодіння способами природничо-наукового дослідження; формування умінь розв’язування змістовних задач, зокрема творчих.

Таким чином, увага учителя повинна бути спрямована не тільки на результати, а й на сам процес виконання учнями навчальної діяльності. Оцінка навчального процесу повинна ґрунтуватися на встановленні його значущості у формуванні особистості учня й розвитку його пізнавальних можливостей[3].

Кейс-метод - це надпредметний метод, він допомагає зробити урок спрямованим на отримання і предметних, і надпредметних, і особистісних результатів, урок проходить на основі діяльнісного підходу, самостійної роботи учнів, характеризується наявністю мотиву, мети, оцінки результатів діяльності. Учитель і учні є суб'єктами освітнього процесу. Такі уроки виключають авторитарний стиль навчання, використовується педагогіка співробітництва і взаємодопомоги. Дана технологія допомагає знаходити дітям особистісний сенс досліджуваного матеріалу, а це призводить до появи мотиву навчання, тобто бажання школяра вчитися, а це чи не головна гарантія успіху і вчителів, і учнів.

Кейси допомагають дитині зрозуміти навіщо вивчається дана тема, де можуть стати в нагоді йому отримані на уроці знання.

Кейси обговорюють в групах, згадують де учням вже доводилося зустрічатися з проблемою описаною в тексті, спільно обговорюються питання і проблеми, запропоновані в кейсі, діти діляться один з одним своїм життєвим досвідом, оцінюють і обговорюють досвід товаришів по команді. Спільне рішення запропонованих питань, ситуацій, проблем збільшують скарбничку знань один одного. Невирішені в ході обговорення питання підштовхують учнів до пошуку нових знань через опрацювання наукової літератури, підручника, через що знову з'являються питання до вчителя, батьків. З'являється власне бажання здобувати знання і збагачувати свій життєвий досвід.

Кейс-метод дає можливість допомогти дітям в розкритті для себе особистісного сенсу будь-якого досліджуваного на уроці матеріалу, а саме це є однією з основних вимог нових стандартів освіти.

Кейси бувають різноманітні: тематичні, наукові, кейси-інструкції, відео кейси, але всі вони обов'язково повинні містити реально можливу ситуацію з життєвого досвіду людей. А також в кейсі повинні бути протиріччя, які дадуть можливість міркувати і ставити перед собою питання [1].

Кейс-метод на уроках фізики дозволить активізувати різні фактори: теоретичні знання, практичний досвід учнів, їх здатність висловлювати свої думки, ідеї, пропозиції, вміння вислухати альтернативну точку зору, і аргументовано висловити свою.


Даний метод дає можливість учням зрозуміти, відчути, що фізика оточує нас у житті, в природі. Без знань даного предмета людина не може грамотно оцінити багато ситуацій в житті, знайти правильний вихід. Складна наука перетворюється в науку життєвонеобхідну будь-якій людині. Учень починає розуміти, що знання з фізики піднімають його не тільки на нову сходинку його освіти, а й дають можливість відчути себе культурною, грамотною людиною.

Структура змісту кейса включає в себе такі основні розділи, як:
I.  Короткий опис заданої ситуації.
II.   Витоки і зміст проблемної ситуації.
III. Питання для обговорення кейса.

IV. Конспект вчителя.
V. Додаткова інформація за рамками проблемної ситуації.
Практична  спрямованість  розділу  III  дозволяє  вирішити  завдання,

поставлені перед кейсом, а саме - розвинути в учнів логічне мислення, навчити самостійно працювати з додатковими даними кейса. І як підсумок

-   прийняття нестандартних рішень.

Кейс-метод можна уявити в методологічному контексті як складну систему, в яку інтегровані інші, більш прості методи пізнання. У нього входять моделювання, системний аналіз, проблемний метод, уявний експеримент, методи опису, класифікації, ігрові методи, які виконують в кейс-методі свої ролі [2].

Технологія розробки та використання кейса включає в себе наступні основні етапи:

I.  Вибір ідеї, концепції кейса.

II.  Визначення джерел накопичення та обробка матеріалів для кейса. Ш. Процес становлення кейса, його структура, зв'язок з конкретною

проблемною ситуацією.
IV. Складання практичного керівництва для вчителя.
V. Розробка папки вчителя:
-  план, цілі, завдання;

-  методи навчання;
-  засоби навчання;
-  література.

-  індивідуальне вивчення кейса;
-  аналіз проблеми і можливі варіанти її вирішення;

-  робота в малих групах, дискусії;
-  презентація рішень проблемної ситуації, їх обговорення;

-  викладацька оцінка і експертиза альтернативних групових рішень. Основна, таким чином, мета написання кейса і групової роботи учнів з

ним є не стільки пошук конкретного рішення, скільки процес виявлення учнями оптимального варіанту вирішення проблемної ситуації, що
допомагає набути певні навички і вміння виходу з неї, розвитку творчого мислення в учнів.

Специфічні особливості методу дослідження наступні:
  центральний пункт - проблема, а не предмет;

     кейс повинен мати справу з конкретним об'єктом, а не тільки із загальною теорією;

    учні повинні активно брати участь в процесі навчання, а не тільки бути пасивними слухачами;

  можливо не одне рішення проблеми.

Обсяги ситуацій - кейсів різні. Абсолютно природно, що різним групам учнів потрібні різні типи ситуацій. Для учнів - новачків рекомендують невеликі за змістом кейси, щоб зробити процес навчання більш легким. Для більш підготовлених учнів можна використовувати більш об'ємні і складні ситуації.

Розглянемо приклади кейсів з теми «Опір провідників».

КЕЙС №1

Іванов Борис і Грім Павло вирішили виготовити резистор для використання на уроках фізики. Борис взяв мідний, а Павло залізний дріт.

-    Даремно ти береш залізний дріт, все ж провідники краще робити з мідного дроту, він цінніший і кращий? - сказав Борис.

-Ні, я вважаю, що мідний дріт не підійде, опір вийде дуже маленький,
-   заперечив Павло.

-Ну, це дивлячись який дріт взяти! - посміхнувся Борис. Все ж, мій кращий.

Питання до кейсу
1.  Хто має рацію з друзів?

2.    Якими необхідними характеристиками повинен відрізнятися дріт для виготовлення резистора?

3.  Як розрахувати опір резистора виготовленого зі звичайного дроту?
4.  Як перевірити, чи маєте ви рацію?

КЕЙС №2

Павло йшов дуже засмученим зі школи. Опір виготовленого ним резистора не співпав з розрахунковим. А так хотілося, щоб все вийшло добре, адже він намагався. Правда, вчитель фізики Анатолій Юрійович, похвалив Павла за виготовлений прилад, однак сказав, що засмучуватися необхідно не через те, що не співпав опір, отриманий експериментально, з розрахунковим, а через те, що ми ще замало вивчили, щоб зрозуміти , чому це сталося.

-    Прийди додому і спробуй пошукати відповідь на питання про те, чому не співпав експериментальний опір з розрахунковим. Спробуй знайти


кілька аргументів, вибрати з них найголовніші, - порадив Анатолій Юрійович.

Питання до кейсу.
1.  Як ви думаєте, чому не співпали опори? А як вийшло у вас?
2.  Скажіть кілька аргументів на підтримку Павла.

3.  Назвіть і прокоментуйте свої результати. Чому вони вийшли різні? Таким чином, суть кейс-методу в тому, що учням пропонують

осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відображає не лише будь-яку практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень. Ефективність методу в тому, що він досить легко може бути з'єднаний з іншими методами навчання.

В   умовах сучасної парадигми освіти кейс-метод, на наш погляд, може виступати однією зі стратегій особистісно-орієнтованого навчання, він повністю відповідає структурі циклу навчального процесу.


Кейс- методи на уроках фізики та математики


Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.
Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає школярам:
• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
• отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
• пробудити  інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;
• отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у поглядах;
• розвинути  і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;
• поєднати  теоретичні знання з  реаліями  життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.
Таким чином, сутність кейс – методу:
1. Кейс - метод – це навчання за допомогою аналізу конкретних ситуацій.
2. Відмінна здатність методу – створення проблемної ситуації на основі фактів із реального життя.
3. Навчальний матеріал подається у вигляді проблем (кейсів).
Існують наступні види кейсів: практичний, навчальний, освітньо -дослідницький.
Зміст практичного кейсу - життєві ситуації, мета створення – пізнання, поняття життя. Зміст навчального кейсу – навчальні (умовні) ситуації, мета створення – поняття типових характеристик ситуації. Зміст освітньо – дослідницького кейсу – дослідницькі ситуації, мета створення – створення моделей ситуацій.
Існують наступні типи кейсів:кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.
Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому студентам не треба готуватися вдома.
Кейс-вправа – надає студенту можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.
Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від студента аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “ Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.
Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.
Схема роботи над кейсом-ситуацією:
1. Аналіз – пошук причин появи симптомів
2. Виявлення справжньої причини
3. Пошук варіантів рішення
4. Вибір оптимального рішення
5. Реалізація
6. Контроль
Звичайно, кейс-метод не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем, коли рішення про використання кейс-методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної[5].


Вшанування пам’яті О.Д. Засядька


20   

20 вересня 2019 року в Лютенській ЗОШ I-III ст. імені М. Л. Величая відбувся Всеукраїнський круглий стіл, присвячений пам’яті видатного конструктора та винахідника Олександра Дмитровича Засядька. У ньому взяли участь представники Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова, Музею космонавтики ім. С. П. Корольова Житомирської обласної ради, Музею авіації та космонавтики, Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю.В. Кондратюка, місцеві краєзнавці, вчителі Лютенської ЗОШ I-III ступенів.
 Середняківський ЗЗСО І-ІІ ступенів долучився до вшанування пам’яті земляка,
уродженця с. Лютенька , конструктора бойових ракет Олександра Дмитровича Засядька. Була організована виставка та проведена усна презентація  на загальношкільній лінійці

вівторок, 29 січня 2019 р.

«Разом до найкращого Інтернету»

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

Заходи до Всесвітнього дня безпечного Інтернету

для учнів Середняківської ЗОШІ-ІІ ступенів 

5 лютого 2019 року

«Кібербезпека» 

РАЗОМ ДО НАЙКРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ

1 урок -перегляд мультфільму «Казка про Інтернет» 2,3,4 класи
3 – урок перегляд відеороликів на тему «Інтернет – користь чи прихована небезпека». 5, 6,  клас
12:30 – 13:15 онлайн-урок в системі Cisco,( 8 клас)
4 лютого 2019 року - участь у вебінарі з нагоди Дня Безпечного Інтернету ( початок о 14.00)

середа, 16 січня 2019 р.

Ілон Маск: ідеї мільярдера, який мріє змінити світ

Ілон Маск майже щодня потрапляє у заголовки світових ЗМІ: видання The New York Times називає його «найбільш успішним та важливим підприємцем у світі», а The Rolling Stones зауважує, що така людина народжується раз на століття. Маска порівнюють із Тоні Старком – головним супергероєм фільму «Залізна людина». Сказати, що в нього багато справ, – не сказати нічого: від розробки самокерованої електроавтівки Tesla до будівництва ракети, якою люди зможуть дістатися у будь-яку країну світу за 30 хвилин, Ілон Маск мріє змінити людство та колонізувати інші планети.
46-річний підприємець, інженер, винахідник, інвестор та мільярдер Ілон Маск відомий своїми «фантастичними» ідеями, багато з яких він вже зміг втілити в життя. У багатьох людей його ім’я асоціюється лише з компанією Tesla Motors, але насправді він є засновником або інвестором чималої кількості інших компаній, кожна з яких відображає мрії Маска змінити людську уяву про життя на планеті.
Багато з його ідей на перший погляд здаються неймовірними – але ще не так давно автопілот електромобіля Tesla також виглядав чимось неможливим.
Маск народився у 1971 році у Південній Африці. Ешлі Ванс у своїй книжці про Маска розповідає, що в школі над ним знущалися та часто били: одного разу він навіть потрапив через це у лікарню. Маск, за її словами, був книжковим інтровертом, який багато мріяв, цікавився науковою фантастикою та комп’ютерними технологіями.
У 24 роки Маск покинув Стенфордський університет для того, щоб заснувати з братом свою першу компанію Zip2 Corporation, яка виробляла програмне забезпечення для новинних онлайн-агентств. Через 4 роки, у 1999-му, він продав компанію за 307 мільйонів доларів, мовиться у виданні Business Insider. Того ж року він заснував компанію онлайн-платежів X.com, яка згодом об’єдналася в PayPal, яку в 2002 році викупив eBay за 1,5 мільярда доларів.
У 1998 році Маск інвестував в IT-компанію Everdream Corporation, яку потім викупив комп’ютерний велетень Dell.
Архітектор майбутнього
У 2002 році Ілон Маск заснував SpaceX: за його словами, це стало однією з найважливіших подій в історії людства.

Сьогодні SpaceX займається розробкою та запуском надсучасних ракет та космічних апаратів. Цим проектом Маск хотів не лише революціонізувати космічні технології, але зробити космічні ракети більш доступними та, нарешті, дозволити людям поселитися на інших планетах.
Маск вважає, що люди мають стати «міжпланетним» видом, та мріє незабаром колонізувати Марс.
У 2012 році космічний корабель SpaceX Dragon став першим апаратом, здатним доставляти вантажі з Міжнародної космічної станції назад на Землю. На офіційному сайті зазначено, що капсула Dragon була розроблена для транспортування людей в космос, і вже у 2018 році Маск хотів би реалізувати цю мету.
У 2017 році Dragon є єдиним у світі реальним вантажним космічним кораблем, який здатен повертатися на Землю, а ракета Falcon 9 має на меті відправити людину в космос – наразі компанія співпрацює з NASA для втілення цієї ідеї.
У 2004 році Маск також інвестував в Tesla Motors, яка виробляє електроавтівки, та незабаром став членом її правління. Через кілька років він став генеральним директором – після того, як інвестував власні кошти в «порятунок» компанії.
Нещодавно Tesla представила свою нову електровантажівку, а в Австралії побудувала найбільшу в світі літій-іонну батарею, яка на годину забезпечуватиме енергію в 30 000 домівок.
Ілон Маск: «Вона може перетворитися на робота, боротися з прибульцями і зробити бісовий латте»
Маск також став інвестором компанії SolarCity, яка виготовляє сонячні батареї та будує електрозаправні станції для машин Tesla. Серед багатьох інших компаній, в які Маск інвестував гроші, є Mahalo.com, Stripe, Vicarious, DeepMind Technologies (які він продав Google), NeuroVigil.
Підприємець також інвестував і в неприбуткову організацію OpenAI, яка працює над дослідженням безпечного використання штучного інтелекту. Сам Маск неодноразово попереджав, що вважає розвиток штучного інтелекту найбільшою загрозою людству у ХХІ столітті.
Hyperloop One: подорож зі швидкістю понад 1000 кілометрів на годину
У 2013 році Маск оголосив ідею створити проект Hyperloop – залізничну систему, яка дозволить людям подорожувати у капсулі через тунель зі швидкістю понад 1000 кілометрів на годину. З самого початку Маск пропонував проект як можливість безпечно та енергоефективно подорожувати між двома містами в США (Сан-Франциско та Лос-Анджелес), але у 2016 році компанія опублікувала список уже 10 маршрутів в різних країнах, де може з’явитися така залізниця.

Лауреати Нобелівської преміі з фізики 2018 року

Відзначені премією відкриття дозволили зробити не один прорив у науці і змінили побут мільйонів людей по всьому світу
У вівторок, 2 жовтня, у Стокгольмі були названі імена чергових лауреатів Нобелівської премії в області фізики. Половину нагороди присудили американському вченому і винахідникові Артуру Ашкіну. Другу половину поділили француз Жерар Муру і канадка Донна Стрікланд, які довгий час співпрацювали. Примітно, що Стрікланд стала лише третьою в історії жінкою, відзначеною "Нобелівкою" в області фізики, а Ашкін – найстаршим лауреатом цієї премії. На момент присудження йому нагороди вченому виповнилося 96 років. Цим вони увійдуть в історію самої премії. А про їхній величезний внесок у науку розповідаємо словами Нобелівського комітету. Він дійсно вражає.
Відзначені цьогоріч винаходи здійснили революцію в лазерній фізиці. Надзвичайно маленькі об'єкти і неймовірно швидкі процеси постали у новому світлі. Не тільки фізика, але і хімія з медициною отримали точні інструменти для використання у фундаментальних дослідженнях і для застосування на практиці.
Артур Ашкін винайшов оптичний пінцет, який захоплює частинки, атоми і молекули за допомогою "пальців" з лазерного променя. Він також може утримувати віруси, бактерії і живі клітини та обробляти їх, не пошкоджуючи. Оптичний пінцет Ашкіна відкрив нові можливості для спостереження і управління живою машинерією.
Жерар Муру і Донна Стрікланд проклали шлях до створення найкоротших і найбільш інтенсивних лазерних імпульсів з тих, які є в розпорядженні людства. Розроблена ними технологія відкрила нові напрямки досліджень і призвела до широкого промислового та медичного застосування; наприклад, мільйони очних операцій виконуються щороку з допомогою найгостріших лазерних променів.
Подорож у променях світла
Одного разу Артуру Ашкіну приснився сон, в якому він використовував для своєї роботи промені світла для переміщення об'єктів. У культовому серіалі 1960-х рр. "Зоряний шлях" (він же "Стар трек") притягувальний світловий промінь використовувався для дистанційної маніпуляції об'єктами, у тому числі космічними астероїдами. Звісно, це звучить як наукова фантастика. Тим не менш, ми можемо відчувати енергію, яку несуть сонячні промені, – в теплий літній день ми самі і світ навколо нагрівається під ними. Однак тиск такого променя на матерію занадто слабкий, і людське тіло не відчуває його ні найменшою мірою. Але чи може сила світла бути достатньою, щоб маніпулювати дрібними частинками і атомами?  
Одразу ж після винаходу в 1960 році першого лазера Ашкін почав експериментувати з новим інструментом в стінах Лабораторії Белла неподалік від Нью-Йорка. Прилад змушував світлові хвилі рухатися когерентно (пов'язано і однонаправлено), на відміну від звичайного білого світла, в якому змішані промені всіх кольорів веселки і вони розкидані по всіх напрямках.
У процесі роботи Ашкін зрозумів, що лазер може стати ідеальним інструментом для створення променів світла, які могли б переміщати дрібні частинки. Він спробував направити лазер на прозорі сфери діаметром всього мікрометр. Природно, ці сфери тут же зрушили з місця. Однак учений з подивом відзначив, що всі вони зібралися ближче до центру променя. Це пояснювалося тим, що інтенсивність випромінювання в лазері знижується від центру до країв. Тому і тиск, який лазер чинить на частинки, також змінюється, притискаючи об'єкти до середини променя і утримуючи їх в центрі.
Щоб утримувати частинки в напрямку променя, Ашкін застосував потужну лінзу, яка сфокусувала світло лазера. Вона змусила об'єкти збиратися в точку з найбільшою інтенсивністю світла. Так вийшла світлова пастка, наука також називає її оптичним пінцетом.
Живі бактерії виявляються захопленими за допомогою світла
Після декількох років роботи і цілої низки невдач Ашкіну вдалося упіймати до своєї пастки кілька атомів. Але дослідження все ж стикалися з безліччю труднощів. Одна з них полягала в тому, що наявні лазери все ж були недостатньо потужними, щоб успішно захоплювати атоми, інша – в теплових коливаннях самих атомів. Необхідно було придумати, як сповільнити частинки і "упакувати" їх в область простору куди меншу, ніж крапка в кінці цього речення. Досягти цього вдалося у 1986 році, коли оптичний пінцет почали поєднувати з іншими методами зупинки і захоплення атомів.
В той час, як уповільнення атомів саме по собі було областю вивчення, Артур Ашкін відкрив зовсім нове застосування для свого оптичного пінцета – дослідження біологічних систем. До цього його привела випадковість. Для своїх експериментів по захопленню все менших частинок він використовував зразки маленьких мозаїчних вірусів. Одного разу він випадково залишив їх відкритими на ніч, на ранок зразки були заповнені великими частками, які рухалися туди-сюди. Використавши мікроскоп, вчений виявив, що ці частинки були бактеріями, які не просто вільно плавали у середовищі – наближаючись до лазерного променя, вони потрапляли в оптичну пастку. Однак зелений лазер вбивав їх, тому, щоб зберегти бактерії живими, необхідний був слабший промінь. В невидимому інфрачервоному світлі бактерії залишались неушкодженими і навіть могли розмножуватися в пастці.
Зрештою Ашкін зосередився на дослідженнях різних бактерій, вірусів і живих клітин. Він також показав, що можливо проникати всередину клітини, не руйнуючи її мембрану.
Так американський вчений відкрив цілий світ, де міг бути застосований його оптичний пінцет. Одним з найважливіших його проривів стало відкриття можливості досліджувати механічні властивості молекулярних моторів – великих молекул, які виконують життєво важливу роботу всередині клітин. Першим описаним таким чином мотором став білок кінезин, який здійснює поступальний рух уздовж клітинного каркаса.