вівторок, 29 січня 2019 р.

«Разом до найкращого Інтернету»

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

Заходи до Всесвітнього дня безпечного Інтернету

для учнів Середняківської ЗОШІ-ІІ ступенів 

5 лютого 2019 року

«Кібербезпека» 

РАЗОМ ДО НАЙКРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ

1 урок -перегляд мультфільму «Казка про Інтернет» 2,3,4 класи
3 – урок перегляд відеороликів на тему «Інтернет – користь чи прихована небезпека». 5, 6,  клас
12:30 – 13:15 онлайн-урок в системі Cisco,( 8 клас)
4 лютого 2019 року - участь у вебінарі з нагоди Дня Безпечного Інтернету ( початок о 14.00)

середу, 16 січня 2019 р.

Ілон Маск: ідеї мільярдера, який мріє змінити світ

Ілон Маск майже щодня потрапляє у заголовки світових ЗМІ: видання The New York Times називає його «найбільш успішним та важливим підприємцем у світі», а The Rolling Stones зауважує, що така людина народжується раз на століття. Маска порівнюють із Тоні Старком – головним супергероєм фільму «Залізна людина». Сказати, що в нього багато справ, – не сказати нічого: від розробки самокерованої електроавтівки Tesla до будівництва ракети, якою люди зможуть дістатися у будь-яку країну світу за 30 хвилин, Ілон Маск мріє змінити людство та колонізувати інші планети.
46-річний підприємець, інженер, винахідник, інвестор та мільярдер Ілон Маск відомий своїми «фантастичними» ідеями, багато з яких він вже зміг втілити в життя. У багатьох людей його ім’я асоціюється лише з компанією Tesla Motors, але насправді він є засновником або інвестором чималої кількості інших компаній, кожна з яких відображає мрії Маска змінити людську уяву про життя на планеті.
Багато з його ідей на перший погляд здаються неймовірними – але ще не так давно автопілот електромобіля Tesla також виглядав чимось неможливим.
Маск народився у 1971 році у Південній Африці. Ешлі Ванс у своїй книжці про Маска розповідає, що в школі над ним знущалися та часто били: одного разу він навіть потрапив через це у лікарню. Маск, за її словами, був книжковим інтровертом, який багато мріяв, цікавився науковою фантастикою та комп’ютерними технологіями.
У 24 роки Маск покинув Стенфордський університет для того, щоб заснувати з братом свою першу компанію Zip2 Corporation, яка виробляла програмне забезпечення для новинних онлайн-агентств. Через 4 роки, у 1999-му, він продав компанію за 307 мільйонів доларів, мовиться у виданні Business Insider. Того ж року він заснував компанію онлайн-платежів X.com, яка згодом об’єдналася в PayPal, яку в 2002 році викупив eBay за 1,5 мільярда доларів.
У 1998 році Маск інвестував в IT-компанію Everdream Corporation, яку потім викупив комп’ютерний велетень Dell.
Архітектор майбутнього
У 2002 році Ілон Маск заснував SpaceX: за його словами, це стало однією з найважливіших подій в історії людства.

Сьогодні SpaceX займається розробкою та запуском надсучасних ракет та космічних апаратів. Цим проектом Маск хотів не лише революціонізувати космічні технології, але зробити космічні ракети більш доступними та, нарешті, дозволити людям поселитися на інших планетах.
Маск вважає, що люди мають стати «міжпланетним» видом, та мріє незабаром колонізувати Марс.
У 2012 році космічний корабель SpaceX Dragon став першим апаратом, здатним доставляти вантажі з Міжнародної космічної станції назад на Землю. На офіційному сайті зазначено, що капсула Dragon була розроблена для транспортування людей в космос, і вже у 2018 році Маск хотів би реалізувати цю мету.
У 2017 році Dragon є єдиним у світі реальним вантажним космічним кораблем, який здатен повертатися на Землю, а ракета Falcon 9 має на меті відправити людину в космос – наразі компанія співпрацює з NASA для втілення цієї ідеї.
У 2004 році Маск також інвестував в Tesla Motors, яка виробляє електроавтівки, та незабаром став членом її правління. Через кілька років він став генеральним директором – після того, як інвестував власні кошти в «порятунок» компанії.
Нещодавно Tesla представила свою нову електровантажівку, а в Австралії побудувала найбільшу в світі літій-іонну батарею, яка на годину забезпечуватиме енергію в 30 000 домівок.
Ілон Маск: «Вона може перетворитися на робота, боротися з прибульцями і зробити бісовий латте»
Маск також став інвестором компанії SolarCity, яка виготовляє сонячні батареї та будує електрозаправні станції для машин Tesla. Серед багатьох інших компаній, в які Маск інвестував гроші, є Mahalo.com, Stripe, Vicarious, DeepMind Technologies (які він продав Google), NeuroVigil.
Підприємець також інвестував і в неприбуткову організацію OpenAI, яка працює над дослідженням безпечного використання штучного інтелекту. Сам Маск неодноразово попереджав, що вважає розвиток штучного інтелекту найбільшою загрозою людству у ХХІ столітті.
Hyperloop One: подорож зі швидкістю понад 1000 кілометрів на годину
У 2013 році Маск оголосив ідею створити проект Hyperloop – залізничну систему, яка дозволить людям подорожувати у капсулі через тунель зі швидкістю понад 1000 кілометрів на годину. З самого початку Маск пропонував проект як можливість безпечно та енергоефективно подорожувати між двома містами в США (Сан-Франциско та Лос-Анджелес), але у 2016 році компанія опублікувала список уже 10 маршрутів в різних країнах, де може з’явитися така залізниця.

Лауреати Нобелівської преміі з фізики 2018 року

Відзначені премією відкриття дозволили зробити не один прорив у науці і змінили побут мільйонів людей по всьому світу
У вівторок, 2 жовтня, у Стокгольмі були названі імена чергових лауреатів Нобелівської премії в області фізики. Половину нагороди присудили американському вченому і винахідникові Артуру Ашкіну. Другу половину поділили француз Жерар Муру і канадка Донна Стрікланд, які довгий час співпрацювали. Примітно, що Стрікланд стала лише третьою в історії жінкою, відзначеною "Нобелівкою" в області фізики, а Ашкін – найстаршим лауреатом цієї премії. На момент присудження йому нагороди вченому виповнилося 96 років. Цим вони увійдуть в історію самої премії. А про їхній величезний внесок у науку розповідаємо словами Нобелівського комітету. Він дійсно вражає.
Відзначені цьогоріч винаходи здійснили революцію в лазерній фізиці. Надзвичайно маленькі об'єкти і неймовірно швидкі процеси постали у новому світлі. Не тільки фізика, але і хімія з медициною отримали точні інструменти для використання у фундаментальних дослідженнях і для застосування на практиці.
Артур Ашкін винайшов оптичний пінцет, який захоплює частинки, атоми і молекули за допомогою "пальців" з лазерного променя. Він також може утримувати віруси, бактерії і живі клітини та обробляти їх, не пошкоджуючи. Оптичний пінцет Ашкіна відкрив нові можливості для спостереження і управління живою машинерією.
Жерар Муру і Донна Стрікланд проклали шлях до створення найкоротших і найбільш інтенсивних лазерних імпульсів з тих, які є в розпорядженні людства. Розроблена ними технологія відкрила нові напрямки досліджень і призвела до широкого промислового та медичного застосування; наприклад, мільйони очних операцій виконуються щороку з допомогою найгостріших лазерних променів.
Подорож у променях світла
Одного разу Артуру Ашкіну приснився сон, в якому він використовував для своєї роботи промені світла для переміщення об'єктів. У культовому серіалі 1960-х рр. "Зоряний шлях" (він же "Стар трек") притягувальний світловий промінь використовувався для дистанційної маніпуляції об'єктами, у тому числі космічними астероїдами. Звісно, це звучить як наукова фантастика. Тим не менш, ми можемо відчувати енергію, яку несуть сонячні промені, – в теплий літній день ми самі і світ навколо нагрівається під ними. Однак тиск такого променя на матерію занадто слабкий, і людське тіло не відчуває його ні найменшою мірою. Але чи може сила світла бути достатньою, щоб маніпулювати дрібними частинками і атомами?  
Одразу ж після винаходу в 1960 році першого лазера Ашкін почав експериментувати з новим інструментом в стінах Лабораторії Белла неподалік від Нью-Йорка. Прилад змушував світлові хвилі рухатися когерентно (пов'язано і однонаправлено), на відміну від звичайного білого світла, в якому змішані промені всіх кольорів веселки і вони розкидані по всіх напрямках.
У процесі роботи Ашкін зрозумів, що лазер може стати ідеальним інструментом для створення променів світла, які могли б переміщати дрібні частинки. Він спробував направити лазер на прозорі сфери діаметром всього мікрометр. Природно, ці сфери тут же зрушили з місця. Однак учений з подивом відзначив, що всі вони зібралися ближче до центру променя. Це пояснювалося тим, що інтенсивність випромінювання в лазері знижується від центру до країв. Тому і тиск, який лазер чинить на частинки, також змінюється, притискаючи об'єкти до середини променя і утримуючи їх в центрі.
Щоб утримувати частинки в напрямку променя, Ашкін застосував потужну лінзу, яка сфокусувала світло лазера. Вона змусила об'єкти збиратися в точку з найбільшою інтенсивністю світла. Так вийшла світлова пастка, наука також називає її оптичним пінцетом.
Живі бактерії виявляються захопленими за допомогою світла
Після декількох років роботи і цілої низки невдач Ашкіну вдалося упіймати до своєї пастки кілька атомів. Але дослідження все ж стикалися з безліччю труднощів. Одна з них полягала в тому, що наявні лазери все ж були недостатньо потужними, щоб успішно захоплювати атоми, інша – в теплових коливаннях самих атомів. Необхідно було придумати, як сповільнити частинки і "упакувати" їх в область простору куди меншу, ніж крапка в кінці цього речення. Досягти цього вдалося у 1986 році, коли оптичний пінцет почали поєднувати з іншими методами зупинки і захоплення атомів.
В той час, як уповільнення атомів саме по собі було областю вивчення, Артур Ашкін відкрив зовсім нове застосування для свого оптичного пінцета – дослідження біологічних систем. До цього його привела випадковість. Для своїх експериментів по захопленню все менших частинок він використовував зразки маленьких мозаїчних вірусів. Одного разу він випадково залишив їх відкритими на ніч, на ранок зразки були заповнені великими частками, які рухалися туди-сюди. Використавши мікроскоп, вчений виявив, що ці частинки були бактеріями, які не просто вільно плавали у середовищі – наближаючись до лазерного променя, вони потрапляли в оптичну пастку. Однак зелений лазер вбивав їх, тому, щоб зберегти бактерії живими, необхідний був слабший промінь. В невидимому інфрачервоному світлі бактерії залишались неушкодженими і навіть могли розмножуватися в пастці.
Зрештою Ашкін зосередився на дослідженнях різних бактерій, вірусів і живих клітин. Він також показав, що можливо проникати всередину клітини, не руйнуючи її мембрану.
Так американський вчений відкрив цілий світ, де міг бути застосований його оптичний пінцет. Одним з найважливіших його проривів стало відкриття можливості досліджувати механічні властивості молекулярних моторів – великих молекул, які виконують життєво важливу роботу всередині клітин. Першим описаним таким чином мотором став білок кінезин, який здійснює поступальний рух уздовж клітинного каркаса.