Кейс –
це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав
для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до
прийняття рішень.
Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який
використовують як педагогічний інструмент, що допомагає школярам:
• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
• отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей,
виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
• пробудити
інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;
• отримати додаткову інформацію, поглибити знання;
переконатися у поглядах;
• розвинути
і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати
проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;
• поєднати
теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у
цінності і вміння студента.
Таким чином, сутність
кейс – методу:
1. Кейс - метод – це навчання за допомогою аналізу
конкретних ситуацій.
2. Відмінна здатність методу – створення проблемної
ситуації на основі фактів із реального життя.
3. Навчальний матеріал подається у вигляді проблем
(кейсів).
Існують наступні види кейсів: практичний, навчальний, освітньо
-дослідницький.
Зміст практичного кейсу - життєві ситуації, мета
створення – пізнання, поняття життя. Зміст навчального кейсу – навчальні
(умовні) ситуації, мета створення – поняття типових характеристик ситуації.
Зміст освітньо – дослідницького кейсу – дослідницькі ситуації, мета створення –
створення моделей ситуацій.
Існують наступні типи кейсів:кейс-випадок, кейс-вправа і
кейс-ситуація.
Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає
про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб
проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна
прочитати дуже швидко і тому студентам не треба готуватися вдома.
Кейс-вправа – надає студенту можливість
застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де
необхідно провести кількісний аналіз.
Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від студента
аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “ Чому ситуація
набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.
Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для
ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.
Схема роботи над кейсом-ситуацією:
1. Аналіз – пошук причин появи симптомів
2. Виявлення справжньої причини
3. Пошук варіантів рішення
4. Вибір оптимального рішення
5. Реалізація
6. Контроль
Звичайно, кейс-метод не принесе
користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має
застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно
постає перед викладачем, коли рішення про використання кейс-методу на заняттях
вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або
максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених
учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все
залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального
та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати
по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень
освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час
використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил
складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових
групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім
того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання
кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної[5].
Немає коментарів:
Дописати коментар